сервітутне користування

У різних регіонах України застосовуються відмінні процедури для отримання такого дозволу, а постанова КМУ «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності» №982 від 26.08.2009 (даті - Порядок №982) має рекомендаційний характер і її положення здебільшого (як це відбувається у Києві) просто ігноруються місцевими чиновниками. Відсутність єдиного порядку розміщення малих архітектурних форм, часта зміна нормативних актів у цій галузі призводять до конфліктів між місцевою владою та підприємцями.Порядком №982 передбачено, що у разі відсутності у суб'єкта господарювання державного акта на право власності на земельну ділянку чи на право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди такої земельної ділянки, сільська, міська рада укладає з таким суб'єктом господарювання у десятиденний строк договір особистого строкового сервітуту в порядку, визначеному законодавством. Але дана Постанова, як це вже зазначалось, має рекомендаційний характер, тобто місцева влада може укладати договір особистого сервітуту, а може і ні.

Також постає питання, як бути, коли на одну земельну ділянку претендує декілька учасників?

Придбання землі у власність на аукціоні зручно для суб'єкта господарювання, оскільки звільняє їх від необхідності витрачати декілька місяців на оформлення документації для отримання земельної ділянки у користування. Земельна ділянка при цьому «чиста» від будь-яких майнових прав третіх осіб на неї. На аукціоні також гарантується дотримання всіх норм закону з передачі прав на землю, завдяки чому можна уникнути недобросовісних продавців та афер.

Але потрібно згадати про наявність цілого ряду проблем загального характеру, пов'язаних з проведенням аукціонів.

Перше, на що варто звернути увагу - це неврегульованість норм законодавства. Згідно з ч. 5 ст. 137 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) «Земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом». Такого закону досі не існує. Крім того, «Проведення земельних торгів здійснює юридична особа, яка має дозвіл (ліцензію) на проведення земельних торгів» (ч. 3 ст. 137 ЗКУ). Таких ліцензій також немає, оскільки Держкомзем та Держкомпідприємництва досі не затвердили ліцензійні умови щодо здійснення господарської діяльності з проведення земельних торгів. Отже, будь-які земельні аукціони є сумнівними з правової точки зору, а в разі, якщо вони все ж таки будуть проведені, їх результати доволі легко оскаржити.

Таким чином, отримати земельну ділянку для розміщення МАФ в оренду чи у власність сьогодні не можливо. У результаті більш як 90% кіосків і павільйонів у місті Києві стоять на неоформленій землі, тобто незаконно. І Держземінспекція, і органи прокуратури та МВС давно про це знають. Проте реагують на подібні порушення вибірково.

Можна відверто сказати, що на сьогоднішній день існує не порядок розміщення малих архітектурних форм, а повний «безпорядок».

Чи можна вирішити земельне питання розміщення МАФ? Так, звичайно. При чому є кілька варіантів:

1. Дочекатися закону, яким буде визначений порядок проведення земельних торгів, та ліцензійних умов щодо їх проведення.

2. Дозволяти розміщати МАФ тільки тим підприємцям, у яких вже є у власності чи оренді земельна ділянка.

3. Надавати землю для розміщення МАФ комунальним підприємцям у постійне користування (аукціон у цьому випадку не потрібен).

4. Оформлювати права на землю шляхом укладення договору особистого сервітуту, як це і пропонується Порядком №982.

Очевидно, що перший з наведених варіантів може затягнутися на роки, а два наступних істотно обмежують здійснення підприємницької діяльності. Тому, на нашу думку, кращим є останній варіант. На жаль, і він небездоганний. Крім згаданої необов'язковості Порядку №982, варто звернути увагу і на певні вади урядового документу.,визначення МАФ та процедури отримання земельної ділянки для розміщення МАФ нажаль на сьогодни немаэ.

Дякую за роз"яснення, але я не вказала, що земельна ділянка несформована, як заключити договір сервітутного користування під розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності на території утвореної ОТГ?