Вартість оподаткупання почтових відправлень

Відповідно до ст. 236 Митного кодексу України (далі – МКУ) декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях (далі – МПВ), здійснюється оператором поштового зв’язку, декларантом або уповноваженою ним особою.

При цьому товари, які не є об’єктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденція, поштові листи та листівки, література для сліпих, друковані матеріали, декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Інші товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у МПВ, підлягають письмовому декларуванню.

Згідно з частиною шостою ст. 374 МКУ товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у МПВ, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.

Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у МПВ, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п’ятою ст. 374 МКУ, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро (частина сьома ст. 374 МКУ).

Відповідно до частини восьмої ст. 374 МКУ товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в МПВ підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, особливими видами мита відповідно до частини першої ст. 275 МКУ та податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПКУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 209.09).

В Податковому Кодексі про Податок на додану вартість вказано.Цитата:

Податок на додану вартість (ПДВ) — це непрямий податок, який входить до ціни товарів (робіт, послуг) і сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Тобто,якщо я правильно розумію тлумачення,то я як "покупець" (фізична особа без підприємницької діяльності) маю повне право вимагати від "продавця" (митної чи фіскальної почтової служби) сертифікати відповідної якості на товар чи послуги придбані у них та маю право вимагати гарантійне обслуговування чи відшкодування збитку в наслідку не справності товарів,не відповідності послуг,браку та не належної комплектації чи щось подібного?

-Так???

Дякую за тлумачення!