Звільнення за власним бажанням

При розірванні трудового договору з ініціативи працівника йдеться про звільнення на підставі ст. 38 КЗпП. Причому таке звільнення відбувається за наявності поважних причин (переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка/дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або дитиною-інвалідом, догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом та інші поважні причини), викладених у вказаній нормі, або без наявності цих причин. Така градація має значення при установленні дати звільнення, а ось сама процедура розірвання трудових відносин у цілому є однаковою.

Працівник повинен попередити роботодавця про звільнення «за власним бажанням» за два тижні до бажаної дати звільнення. Як визначити цей двотижневий строк?

Приймаючи рішення про звільнення «за власним бажанням», працівник повинен знати, що розірвати трудові відносини із роботодавцем в один момент не вдасться. Справа у тому, що на законодавчому рівні установлено мінімальний строк, який працівник повинен відпрацювати, перш ніж звільнитися «за власним бажанням». З цього приводу у ст. 38 КЗпП зазначено: «Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні». Для виконання припису про попередження роботодавця працівник пише заяву про звільнення.Документи чки додаються свидотство про народження

Ви можете звільнитись за згодою сторін, тоді відпрацьовувати непотрібно, і можете встати на облік в центр зайнятості.