Житловий Кодекс Української РСР (ЖКУ) 2018

Житловий кодекс Української УРСР – це головний законодавчий акт, який регулює житлові відносини в Україні. Він був прийнятий Верховної Радою УРСР 30 червня 1983 року, а набув чинності 01.01.1984 року. Протягом його терміну дії було затверджено 21 зміна та доповнення.  Сьогодні Житловий кодекс УРСР діє в частині, що не суперечить українському законодавству. Житловий кодекс регламентує відносини, що пов’язані житловими приміщеннями, їх використанням, та з житловими правами громадян.

В цьому кодексі також йдеться мова про зміст та структуру житлового фонду, житлові права та обов’язки громадян, призначення жилих будинків та приміщень, визначає питання по забезпеченню громадян житловими приміщеннями, користування ними, а також користування гуртожитками, службовими приміщеннями, живими приміщеннями у будинках житлово-будівельних кооперативів, забезпечення схоронності житлового фонду та про відповідальність за порушення житлового законодавства. Житловий кодекс містить 7 розділів і 193 статті.

Основне завдання кодексу – створення механізму реалізації статті 47 Конституції , згідно з якою держава формує умови, за яких громадяни можуть побудувати житло, придбати його у власність чи оренду, для громадян, які потребують соціального захисту, житло їм надається безплатно або за доступну для них ціну.