Стаття 22. Умови та тривалість виплати допомоги по безробіттю

1. Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. { Абзац перший частини першої статті 22 в редакції Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є:

навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

строкова військова служба;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду; { Абзац п'ятий частини першої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3483-IV ( 3483-15 ) від 23.02.2006, N 2249-VIII ( 2249-19 ) від 19.12.2017 }

періоди зайнятості на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, що за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування не підтверджуються сплатою єдиного внеску; { Частину першу статті 22 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 245-VIII ( 245-19 ) від 05.03.2015 }

інші поважні причини, передбачені законодавством України.

2. Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ), а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" ( 1706-18 ), мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

{ Частина друга статті 22 в редакції Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами N 245-VIII ( 245-19 ) від 05.03.2015, N 889-VIII ( 889-19 ) від 10.12.2015 }

3. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

4. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" ( 1706-18 ), - 180 календарних днів. { Абзац перший частини четвертої статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012, N 245-VIII ( 245-19 ) від 05.03.2015 }

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

5. У разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною у межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно.

6. У разі зміни застрахованою особою місця проживання виплата допомоги по безробіттю продовжується після реєстрації її в установленому порядку як безробітного за новим місцем проживання. { Частина шоста статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 }

7. Допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, крім осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.

{ Частина сьома статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

{ Частину восьму статті 22 виключено на підставі Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

{ Частину дев'яту статті 22 виключено на підставі Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }

10. Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць у порядку, встановленому відповідно до частини сьомої статті 23 цього Закону.

{ Статтю 22 доповнено частиною десятою згідно із Законом N 292-VIII ( 292-19 ) від 07.04.2015 }

11. Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється протягом 14 днів після дня здійснення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи - підприємця.

{ Статтю 22 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом N 292-VIII ( 292-19 ) від 07.04.2015 }