Стаття 7. Державні банки

Державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.

Державний банк створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов'язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності.

{Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011, № 5248-VI від 18.09.2012, № 1507-VII від 17.06.2014}

Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.

Державна реєстрація державних банків здійснюється відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

{Частина п'ята статті 7 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011}

Держава здійснює і реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку. Кабінет Міністрів України здійснює управління державним банком у випадках, встановлених цим Законом, іншими законами і статутом державного банку.

{Частина шоста статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

Органами управління державного банку є наглядова рада і правління банку.

{Частина сьома статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку.

{Частина восьма статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам і захисту інтересів держави як акціонера державного банку, а також здійснює інші функції, визначені цим Законом.

{Частина дев'ята статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

До складу наглядової ради державного банку входять члени наглядової ради банку, призначені Верховною Радою України, Президентом України і Кабінетом Міністрів України. З метою представництва інтересів держави до складу наглядової ради державного банку можуть входити представники органів виконавчої влади та інші особи, які відповідають вимогам, зазначеним у цій статті. Термін повноважень членів наглядової ради державного банку - п'ять років.

{Частина десята статті 7 в редакції Законів № 532-V від 22.12.2006, № 5463-VI від 16.10.2012}

Президент України призначає п'ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідного Указу.

{Частина одинадцята статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

Верховна Рада України призначає п'ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідної Постанови.

{Частина дванадцята статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

Кабінет Міністрів України призначає п'ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідної Постанови.

{Частина тринадцята статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

Членом наглядової ради державного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну або юридичну освіту, або науковий ступінь у галузі економіки, фінансів та/або права і при цьому має досвід роботи в органі законодавчої влади чи на керівних посадах центральних органів виконавчої влади України, які забезпечують формування та реалізують державну фінансову, економічну та правову політику, або в банківській установі, чи досвід наукової, практичної роботи у галузі економіки, фінансів, права. Особа, яка входить до складу наглядової ради чи іншого органу управління банку (крім державного) чи є членом сім'ї такої особи першого ступеня споріднення, або особа, яка була засуджена за зловживання у фінансовій сфері, судимість якої не погашена або не знята в установленому законом порядку, не може бути членом наглядової ради державного банку. Не допускається призначення особи на посаду члена наглядової ради державного банку, якщо таке призначення може призвести до конфлікту інтересів.

{Частина чотирнадцята статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}

Члени наглядової ради державного банку виконують свої функції без отримання будь-якої матеріальної винагороди.

{Частина п'ятнадцята статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

Наглядову раду державного банку очолює голова, який обирається наглядовою радою зі складу її членів.

{Частина шістнадцята статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

Засідання наглядової ради є правомочним за наявності не менше десяти його членів.

{Частина сімнадцята статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

Рішення наглядової ради приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів наглядової ради державного банку. Статут і внутрішні положення державного банку можуть передбачати порядок скликання, голосування, прийняття і оформлення рішень наглядової ради.

{Частина вісімнадцята статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

Повноваження призначеного складу наглядової ради державного банку та/або кожного з його членів можуть припинятися відповідно за рішенням Верховної Ради України, Президента України і Кабінету Міністрів України щодо призначених ними осіб, але не раніше ніж через один рік з дня призначення. З дня призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повноваження наглядової ради державного банку призупиняються.

{Частина дев'ятнадцята статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4452-VI від 23.02.2012}

У своїй діяльності наглядова рада державного банку керується цим Законом, іншими актами законодавства України і статутом державного банку. Наглядова рада не може втручатися в оперативну діяльність державного банку.

{Частина двадцята статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

До компетенції наглядової ради державного банку належить прийняття рішень з питань, визначених у пунктах 1, 5, 6 статті 38 цього Закону і пунктах 1-7 статті 39 цього Закону, а також з інших питань, необхідність врегулювання яких передбачена цим Законом.

{Частина двадцять перша статті 7 в редакції Закону № 532-V від 22.12.2006}

Рішення про зміну розміру статутного капіталу державного банку та припинення його діяльності приймається Кабінетом Міністрів України. При цьому Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру зміни розміру статутного фонду державного банку.

Повноваження виконавчого органу державного банку визначаються його статутом. Кандидатури голови та членів виконавчого органу узгоджуються з Національним банком України відповідно до вимог цього Закону.

Банк, створений у порядку, визначеному частиною другою цієї статті, має право додавати до свого найменування слово "державний", використовувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України.

У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою належних їй акцій (паїв) державного банку такий банк втрачає статус державного. Власники акцій зобов'язані привести статут та діяльність банку у відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

{Частину двадцять шосту статті 7 виключено на підставі Закону № 1507-VII від 17.06.2014}

{Частину двадцять сьому статті 7 виключено на підставі Закону № 1507-VII від 17.06.2014}