Стаття 26. Шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим

26.1. Шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ).

26.2. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов’язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить:

у разі встановлення I групи інвалідності - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;

у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;

у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;

у разі визнання неповнолітньої (малолітньої) особи дитиною з інвалідністю - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку. { Абзац п’ятий пункту 26.2 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2443-VIII ( 2443-19 ) від 22.05.2018 }

26.3. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір шкоди, пов’язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим, або цей розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 26.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування в розмірі, визначеному у пункті 26.2 цієї статті.

{ Стаття 26 в редакції Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від 05.07.2012 }