(Стаття 353 в редакції законів України № 1508-УІ від 11 червня 2009р., № 2808-УІ від 21 грудня 2010р. та № 3207-УІ від 7 квітня 2011 р.)
Об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують нормальне функціонування та авторитет органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Об’єктивна сторона злочину виражається у самовільному присвоєнні владних повноважень або звання службової особи, поєднаному із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.
Під самовільним присвоєнням владних повноважень або звання службової особи слід розуміти неправомірне (на порушення встановленого порядку, за відсутності підстав) прийняття особою на себе таких повноважень або звання і введення в оману оточуючих стосовно свого дійсного статусу.
Способи такого присвоєння можуть бути різними: винний називає себе представником влади; надає підроблені або чужі документи, що належать службовій особі; використовує формений одяг представника влади тощо. Винний, наприклад, може видавати себе за працівника правоохоронного органу, за представника контрольно- ревізійної служби та ін. Присвоєння владних повноважень або звання службової особи має місце і в тих випадках, коли приватна особа, помилково сприйнята за службову, підтримує цю думку, користується помилкою і вчиняє суспільно небезпечні дії.
Владними повноваженнями є сукупність прав та обов’язків службової особи, яка за своїм статусом є представником влади, наданих їй для виконання функцій держави і конкретних завдань органу, у якому вона працює. Про поняття представник влади див. коментар до ст. 364 КК.
Під званням службової особи слід розуміти військові та спеціальні звання, які присвоюються певним категоріям службових осіб (військовослужбовцям, працівникам міліції, податкової міліції та ін.).
Присвоєння звання не службової особи, а певної професії або фаху (лікаря, артиста, тренера, сантехника, журналіста) не може кваліфікуватися за ст. 353 КК. Кримінальна відповідальність у таких випадках настає лише за наявності у діях винного інших складів злочинів.
Суспільно небезпечні діяння - це різні правопорушення, вчинені особою у зв’язку з присвоєнням нею владних повноважень або звання службової особи. Якщо вчинені суспільно небезпечні дії передбачені як самостійні склади злочинів (крадіжка, шахрайство), відповідальність настає за правилами про їх сукупність. Це можуть бути й адміністративні делікти (наприклад, особа видає себе за регулювальника дорожнього руху і створює небезпечну дорожньо-транспортну ситуацію). Відповідальність у такому випадку настає за ст. 353 КК.
Присвоєння владних повноважень або звання службової особи, не поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, складу злочину не містить.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення особою, яка самовільно присвоїла владні повноваження або звання службової особи, суспільно небезпечного діяння.
Суб’єктивна сторона злочину передбачає прямий умисел. Мета самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи - використати їх для вчинення суспільно небезпечного діяння. За відсутності такої мети даний склад виключається.
Не є злочином присвоєння владних повноважень або звання службової особи, якщо воно вчинене з метою продемонструвати свою суспільну значущість або було поєднане із вчиненням суспільно корисних дій (наприклад, особа представляється працівником міліції для того, щоб припинити протиправні дії або затримати правопорушника).
Суб’єкт злочину - загальний. Ним може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років. У випадку присвоєння службовою особою більш високого звання або посади з більш широкими повноваженнями можлива відповідальність за службовий злочин (ст. 365 КК).
У частині 2 ст. 353 КК передбачена відповідальність за вчинення того самого діяння, пов’язаного з використанням форменого одягу чи службового посвідчення працівника правоохоронного органу.
Формений одяг працівника правоохоронного органу - назва однотипного одягу працівників відповідного правоохоронного органу, конструктивні особливості, якість матеріалу, колір, а також система знакового оздоблення якого (нагороди, знаки розрізнення, емблеми, петлиці, погони, ґудзики, в окремих випадках - вогнепальна зброя чи спеціальні засоби) визначають роль та місце його власника у системі суспільних відносин з урахуванням особливого характеру професії, чіткої регламентації службових обов’язків, підвищених дисциплінарних вимог, необхідності швидкого розпізнавання та ідентифікації.
Особливості обмундирування, спорядження, сезонні та кліматичні відмінності форменого одягу визначаються нормативними вимогами відповідного рівня (наприклад, Постановою КМУ «Про формений одяг працівників органів прокуратури, яким присвоєно класні чини») (ОВУ. - 1998. - № 36. - С. 32).
Службове посвідчення працівника правоохоронного органу - офіційний документ установленого зразка, що засвідчує певний статус його власника і наділяє особу певними владними повноваженнями.
Вид і призначення посвідчення, порядок його видачі і чинність визначаються певними нормативними актами, прийнятими відповідними органами державної влади.
Обов’язковими реквізитами посвідчення працівника правоохоронного органу є: назва органу, фотокартка, особистий номер працівника, номер посвідчення, строк його дії, військове або спеціальне звання, прізвище, ім’я, по батькові, посада, спеціальні повноваження, підпис відповідної посадової особи, печатка установи, яка видала посвідчення.
Вартість послуг:
200 грн
Благодарность принимается на карту Приват Банка
5329 5720 0051 2468
Платные консультации по прайсу
http://right-for-quality.com/
Запам'ятай: Юрист-UA — це юристи, кодекси та бланки
Команда Юрист-UA.Net пропонує вашій увазі набір актуальних юридичних документів і договорів для роботи з фізичними та юридичними особами.
(Стаття 353 в редакції законів України № 1508-УІ від 11 червня 2009р., № 2808-УІ від 21 грудня 2010р. та № 3207-УІ від 7 квітня 2011 р.)
Об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують нормальне функціонування та авторитет органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Об’єктивна сторона злочину виражається у самовільному присвоєнні владних повноважень або звання службової особи, поєднаному із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.
Під самовільним присвоєнням владних повноважень або звання службової особи слід розуміти неправомірне (на порушення встановленого порядку, за відсутності підстав) прийняття особою на себе таких повноважень або звання і введення в оману оточуючих стосовно свого дійсного статусу.
Способи такого присвоєння можуть бути різними: винний називає себе представником влади; надає підроблені або чужі документи, що належать службовій особі; використовує формений одяг представника влади тощо. Винний, наприклад, може видавати себе за працівника правоохоронного органу, за представника контрольно- ревізійної служби та ін. Присвоєння владних повноважень або звання службової особи має місце і в тих випадках, коли приватна особа, помилково сприйнята за службову, підтримує цю думку, користується помилкою і вчиняє суспільно небезпечні дії.
Владними повноваженнями є сукупність прав та обов’язків службової особи, яка за своїм статусом є представником влади, наданих їй для виконання функцій держави і конкретних завдань органу, у якому вона працює. Про поняття представник влади див. коментар до ст. 364 КК.
Під званням службової особи слід розуміти військові та спеціальні звання, які присвоюються певним категоріям службових осіб (військовослужбовцям, працівникам міліції, податкової міліції та ін.).
Присвоєння звання не службової особи, а певної професії або фаху (лікаря, артиста, тренера, сантехника, журналіста) не може кваліфікуватися за ст. 353 КК. Кримінальна відповідальність у таких випадках настає лише за наявності у діях винного інших складів злочинів.
Суспільно небезпечні діяння - це різні правопорушення, вчинені особою у зв’язку з присвоєнням нею владних повноважень або звання службової особи. Якщо вчинені суспільно небезпечні дії передбачені як самостійні склади злочинів (крадіжка, шахрайство), відповідальність настає за правилами про їх сукупність. Це можуть бути й адміністративні делікти (наприклад, особа видає себе за регулювальника дорожнього руху і створює небезпечну дорожньо-транспортну ситуацію). Відповідальність у такому випадку настає за ст. 353 КК.
Присвоєння владних повноважень або звання службової особи, не поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь, складу злочину не містить.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення особою, яка самовільно присвоїла владні повноваження або звання службової особи, суспільно небезпечного діяння.
Суб’єктивна сторона злочину передбачає прямий умисел. Мета самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи - використати їх для вчинення суспільно небезпечного діяння. За відсутності такої мети даний склад виключається.
Не є злочином присвоєння владних повноважень або звання службової особи, якщо воно вчинене з метою продемонструвати свою суспільну значущість або було поєднане із вчиненням суспільно корисних дій (наприклад, особа представляється працівником міліції для того, щоб припинити протиправні дії або затримати правопорушника).
Суб’єкт злочину - загальний. Ним може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років. У випадку присвоєння службовою особою більш високого звання або посади з більш широкими повноваженнями можлива відповідальність за службовий злочин (ст. 365 КК).
У частині 2 ст. 353 КК передбачена відповідальність за вчинення того самого діяння, пов’язаного з використанням форменого одягу чи службового посвідчення працівника правоохоронного органу.
Формений одяг працівника правоохоронного органу - назва однотипного одягу працівників відповідного правоохоронного органу, конструктивні особливості, якість матеріалу, колір, а також система знакового оздоблення якого (нагороди, знаки розрізнення, емблеми, петлиці, погони, ґудзики, в окремих випадках - вогнепальна зброя чи спеціальні засоби) визначають роль та місце його власника у системі суспільних відносин з урахуванням особливого характеру професії, чіткої регламентації службових обов’язків, підвищених дисциплінарних вимог, необхідності швидкого розпізнавання та ідентифікації.
Особливості обмундирування, спорядження, сезонні та кліматичні відмінності форменого одягу визначаються нормативними вимогами відповідного рівня (наприклад, Постановою КМУ «Про формений одяг працівників органів прокуратури, яким присвоєно класні чини») (ОВУ. - 1998. - № 36. - С. 32).
Службове посвідчення працівника правоохоронного органу - офіційний документ установленого зразка, що засвідчує певний статус його власника і наділяє особу певними владними повноваженнями.
Вид і призначення посвідчення, порядок його видачі і чинність визначаються певними нормативними актами, прийнятими відповідними органами державної влади.
Обов’язковими реквізитами посвідчення працівника правоохоронного органу є: назва органу, фотокартка, особистий номер працівника, номер посвідчення, строк його дії, військове або спеціальне звання, прізвище, ім’я, по батькові, посада, спеціальні повноваження, підпис відповідної посадової особи, печатка установи, яка видала посвідчення.
Вартість послуг: 200 грн
Благодарность принимается на карту Приват Банка
5329 5720 0051 2468
Платные консультации по прайсу
http://right-for-quality.com/