Сказати «Дуже Дякую»

Підставою виникнення правовідносин між батьками та дітьми є походження останніх від даних батьків, засвідчене у встановленому законом порядку.
Основний принцип сімейного права України - принцип рівності чоловіка та жінки, батька і матері (ст.ст.24, 51 Конституції України). Сімейний кодекс України передбачає рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Діти також мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. У цьому положенні відображений принцип рівності прав дітей, народжених у шлюбі і поза ним, який закріплений у ст.52 Конституції України та ст.142 Сімейного кодексу України.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, створювати належні умови для її розвитку, готувати її до самостійного життя (ст..150 СК).
Неповнолітні батьки мають такі ж права та обов'язки щодо дитини, як і повнолітні батьки, і можуть їх здійснювати самостійно.
На органи опіки і піклування покладено вирішення спорів щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Інтереси виховання дітей більш повно здійснюються при їх спільному проживанні з батьками. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою. Коли батьки не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними вирішується судом.
Сімейний кодекс України передбачає обов'язок батьків:
- забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я;
- зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану невідкладно, але не пізніше одного місяця;
- утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони (батьки) можуть таку матеріальну допомогу надати;
- утримувати повнолітніх дітей до досягнення ними 23-х років у зв'язку з їх навчанням, якщо батьки можуть надати таку допомогу;
- визначити прізвище, ім'я дитині;
- вирішувати питання щодо виховання дитини.
Батьки мають право:
- визначити місце проживання дитини;
- на відібрання малолітньої дитини від інших осіб;
- утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Обов'язки повнолітніх дітей:
- утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги;
- зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю;
- сплачувати аліменти на утримання батьків згідно рішення суду.