Сказати «Дуже Дякую»

Доброго вечора. Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія) (стаття 1276 Цивільного кодексу України). Внуки не належать до спадкоємців за законом перших черг. Тобто у Вас мало шансів отримати спадщину при живій матері. За ч. 5 ст. 1274 цивільного кодексу, відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу. Стаття 229 ЦК має назву "Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки". Тобто цю відмову судом може бути визнано недійсною. Законодавством не визначено коло осіб, які можуть звернутись до суду із заявою про визнання помилкового правочину недійсним. Це означає, що особа, права якої зачіпаються внаслідок такого правочину, може подати до суду заяву про визнання його недійсним. У разі визнання судом відмови від прийняття спадщини недійсною спадкувати мають за заповітом Ваші матір та тітка. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).