Стаття 40. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, ЗКУ

     Ваші право приватної власності на земельну ділянку, та право власності на гараж після його збудування-підлягають обов’язковій державній реєстрації. Згідно із законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, вищезгадана державна реєстрація (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Заявником може бути власник, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до вищезгаданого закону, виникають з моменту такої реєстрації. Право власності-підлягає державній реєстрації. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, в т. ч. й будівлі, споруди, нежитлові приміщенні та ін.. Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи, 2) суб’єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб’єкти, 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Реєстраційна справа - сукупність документів у паперовій та електронній формі, поданих для проведення державної реєстрації прав та сформованих у процесі державної реєстрації прав.

     Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

     Існують Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (така послуга-платна узагалі) та Порядок доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (здійснюється на договірних засадах), усі три акти-затверджені постановою кабінету міністрів від 25 грудня 2015 р.. Фронт-офіс - центр надання адміністративних послуг, утворений відповідно до Закону України “Про адміністративні послуги”, акредитований суб’єкт, що здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів під час державної реєстрації прав. Центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг.

     Адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону. Державна політика у сфері надання адміністративних послуг базується на принципах: 1) верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності, 2) стабільності, 3) рівності перед законом, 4) відкритості та прозорості, 5) оперативності та своєчасності, 6) доступності інформації про надання адміністративних послуг, 7) захищеності персональних даних, 8) раціональної мінімізації кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання адміністративних послуг, 9) неупередженості та справедливості, 10) доступності та зручності для суб’єктів звернень.

     Згідно із Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою кабінету міністрів від 25 грудня 2015 р., для забезпечення розгляду скарг суб’єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін’юстом або відповідним територіальним органом. Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способівв який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд (це-1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі), 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін’юсту, 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги). Така скарга у день її надходження реєструється суб’єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах. Скаржник може відкликати подану скаргу на будь-якому етапі її розгляду. У такому випадку скарга залишається без розгляду. Під час розгляду скарги по суті обов’язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб’єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів.

     Відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 16.05.2011, проектні роботи - роботи, пов’язані зі створенням проектної документації для об’єктів будівництва.

     Під терміном "проект будівництва" слід розуміти проектну документацію об'єктів архітектури, розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, технічного переоснащення об'єктів виробничого призначення на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

     Відповідно до закону «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р., технічна документація  із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів   з   використання  та  охорони  земель  без  застосування елементів  проектування! Землеустрій проводиться  в  обов'язковому  порядку  на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема, а) розробки  документації  із  землеустрою  щодо  організації раціонального використання та охорони земель, б) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Замовниками документації  із  землеустрою  можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі. Розробниками документації із землеустрою є: юридичні   особи,   що   володіють   необхідним  технічним  і технологічним  забезпеченням  та  у складі яких працює за основним місцем      роботи      не      менше      двох     сертифікованих інженерів-землевпорядників,  які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, фізичні   особи   -   підприємці,  які  володіють  необхідним технічним  і  технологічним  забезпеченням  та  є  сертифікованими інженерами-землевпорядниками,  відповідальними  за якість робіт із землеустрою. Подання  документації  із  землеустрою до центрального органу виконавчої  влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин,   для   внесення  відомостей  до  Державного  земельного кадастру   від   імені   замовника  документації  здійснюється  її розробником, якщо інше не встановлено договором. Існує Державний фонд  документації  із  землеустрою, який формується  на основі збору,  обробки,  обліку матеріалів, отриманих в результаті здійснення землеустрою.      Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для гаражного будівництва тощо. Їх максимальний розмір-0,01 гектара. Суб´єктом даного права є громадяни України, що не здійснювали раніше приватизації земельних ділянок за даним видом використання. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян провадиться один раз по кожному виду використання. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Цей орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення державної експертизи землевпорядної документації-після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.