Як оскаржити лист Мінфіну №11310-09-10/10306 ві 14.04.2017?

Суть звернення платників податку. Як відомо, із 01.01.2017 р. статтю 120.1 ПКУ щодо відповідальності за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних і/або розрахунків коригування було викладено у новій редакції.

Оновлені п.п. 120.1 та 120.2 ПКУ уточнюють, що штрафи за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, передбачені цими пунктами, не застосовуються до «податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою».

Таке двояке тлумачення норми п.п. 120.1 та 120.2 ПКУ не зрозуміле для платників податку на додану вартість, та є таким, яке суперечить суті роботи СЕА ПДВ.

Міністерство фінансів є центральним державним відомством, яке має формувати податкову політику, а не «вбивати» бізнес та платників ПДВ за формальною ознакою. Проте, у листі №11310-09-10/10306 від 14.04.2017 року, Мінфін, розглянувши Лист ДФС України від 03.03.2017 року № 709/4/99-99-15-03-02-13 підтримав позицію ДФС, щодо застосування штрафних санкцій на всі види податкових накладних, окрім тих, де ставка ПДВ =0 (хоча це – очевидний факт, адже при множенні штрафних ставок на «нуль» в результаті математичних обрахунків отримуємо «нуль», тобто прописування в ПКУ законів математики не має змісту).

Усі розуміють, що реєстрація Податкових накладних, які не видаються і не потрібні покупцю — неплатнику ПДВ (тим більше на умовний продаж!), не має жодного сенсу. При цьому Мінфін повністю ігнорує той факт, що початково штрафи за не реєстрацію або несвоєчасну реєстрацію податкових накладних запроваджували як захід для захисту податкового кредиту у покупців — платників ПДВ. Про це у 2015 році зазначалося у пояснювальних записках до проектів відповідних законів, це обговорювалося у Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики, про це наголошували заступники Міністра фінансів та Голови ДФС.

Цитати

Джерело: http://poltava.sfs.gov.ua/media-ark/local-news/182...

«Загалом, передбачається, що впроваджене нововведення з електронного адміністрування ПДВ стане системним рішенням для контролю нарахування, сплати і відшкодування ПДВ, ліквідації "податкових ям” і схем махінацій з цього податку, дозволить здійснювати бюджетне відшкодування ПДВ експортерам та імпортерам в автоматичному режимі на місяць раніше, ніж зараз»

Джерело: http://lv.sfs.gov.ua/media-ark/local-news/209678.h...

«Поясніть, будь ласка, в чому суть роботи СЕА ПДВ?

Система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі СЕА ПДВ) призначена для безперервного оперативного контролю формування важливої складової бюджету країни – податку на додану вартість. Головною метою впровадження СЕА ПДВ є запобігання зловживань шляхом незаконного отримання відшкодування ПДВ із бюджету.

Завдяки СЕА ПДВ інформація про об’єми бюджетних ресурсів з ПДВ стає доступною у кожний момент часу (а не по закінченню звітного періоду, коли платники склали декларації), крім того, СЕА ПДВ дає можливість оперативно регулювати процес формування зобов’язань і податкового кредиту кожного з платників таким чином, щоб в цілому по країні сума відшкодування ПДВ не перевищувала суму надходжень цього податку до бюджету.

Система електронного адміністрування ПДВ не вносить кардинальних змін в загальні принципи стягування ПДВ, затверджені Кодексом. Норми Кодексу, що визначають коло платників ПДВ, об'єкт оподаткування, принципи формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, залишаються незмінними.»

При таких заявах, що були опубліковані на офіційних сайтах ДФС, постає питання: якщо ПДВ – кредит по операціях з неплатниками податку та по операціях на умовний продаж ніхто не відшкодовує, для чого застосовувати штрафні санкції на такі операції, які не призводять ні до податкових ям, ні до відшкодування ПДВ-кредиту? Тим більше, що до березня 2017 року таких проблем у платників податку на додану вартість не виникало, адже у ПКУ у пунктах 120.1., 120.2 до нової редакції все було ясно та логічно.

Наразі штрафи за нереєстрацію або несвоєчасну реєстрацію податкових накладних зі стимулюючої функції перетворюються на каральну, а також на додаткове джерело неподаткового наповнення доходів бюджету.

Позиція податківців. У коментованому листі контролери дійшли висновку, що штрафні санкції, визначені п.п. 120.1 та 120.2 ПКУ, не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних:

- що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування,

та/або

- що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Наприклад: у разі порушення платником податку строків реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних на умовні податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, передбачені п.п. 120.1 або 120.2 ПКУ.

Однак, на щастя, поки що фразу «крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою» можна трактувати й на користь платників ПДВ.

Вимоги платників податку на додану вартість.

Мінфіну переглянути позицію, висловлену у листі №11310-09-10/10306 від 14.04.2017 року, і надати нове роз’яснення для ДФС, суть якого відображена у наступній редакції:

«… штрафи за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних і розрахунків коригування не застосовуються у випадках, коли:

- податкова накладна НЕ видається одержувачу (покупцеві) товарів/послуг;

- податкова накладна складена на операцію, звільнену від ПДВ, і/або операцію, що оподатковується за ставкою 0%.»

Адже, поки немає чіткої законодавчої норми, погодитися з таким роз’ясненням контролерів ми не можемо. Хоча б через те, що це роз’яснення певною мірою суперечить чинному роз’ясненню контролерів у підкатегорії 101.27 системи «ЗІР», де зазначено:

«Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям — платникам ПДВ та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірах, передбачених п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями»

Відповідно до цього роз’яснення, та його буквального розуміння, під зазначені штрафи потрапляють лише податкові накладні, що надаються покупцям — платникам ПДВ. А отже, на податкові накладні, складені на покупців — неплатників ПДВ, а також податкові накладні на умовний продаж (тобто ПН з усіма типами причин від 01 до 17, які не надаються отримувачу) штрафів бути не повинно.

Крім того, можливість двоякого трактування відповідної норми надає перевагу платникам ПДВ. Керуючись принципом презумпції правомірності рішень платника податку (пп. 4.1.4 ПКУ), випливає наступне: якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування, то правомірним вважається саме рішення платника податків, а не контролюючого органу.

Доброго вечора, Наталія. Сам по собі лист не являється нормативно-правовим актом. В листі можуть міститись рекомендації,а не імперативні норми. Але якщо Вам, наприклад, виписали штраф на підставі цього листа, тоді є сенс звернутись до суду.

дякую.