Стаття 7. Основи правового статусу засуджених, КВКУ

Згідно кримінально-виконавчого кодексу, слідчі ізолятори виконують функції виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки стосовно засуджених, які залишені для роботи з господарського обслуговування. В таких тощо випадках-засуджені користуються всіма правами, за винятком обмежень, встановлених кримінально-виконавчим законодавством або вироком суду. Кримінально-виконавче право регулює відносини щодо виконання кримінальних покарань. Засудженим до позбавлення чи обмеження волі та тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців надається, в тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров'я, право на телефонні розмови (у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку) без обмеження їх кількості під контролем адміністрації. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених.

Законом «Про попереднє ув’язнення» від 30.06.1993 врегульовано відносини тримання в слідчих ізоляторах Державної пенітенціарної служби України та гауптвахтах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Особи, яких тримають під вартою, мають право одержувати передачі, посилки, грошові перекази, користуватися телевізорами, одержаними від родичів або інших осіб, настільними іграми, газетами і книгами з бібліотеки місця попереднього ув'язнення та придбаними через торговельну мережу. Одержання частиною цих осіб посилок і передач, а так само купівля ними продуктів харчування і предметів першої необхідності здійснюються в порядку, встановленому кримінально-виконавчим кодексом.

За кримінально-процесуальним кодексом, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника. Під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця телефонних розмов.

За нормами Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом міністерства юстиції від 18 березня 2013 року, забороняється передавати ув’язненим і засудженим, а також користуватися та зберігати при собі мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв’язку та пейджери. Побачення ув’язненим та засудженим дозволяється одночасно не більш як з трьома дорослими особами, разом з якими можуть бути неповнолітні особи. Під час побачень забороняється користуватися технічними засобами зв’язку і комп’ютерами. Останнє положення є значно суворим, розглядувані Правила були прийняті за часів диктатури, що дає привід сумніватись в потрібності такого обмеження і правильності цієї норми.