Надурочний час

Що таке надурочні? Це час, відпрацьований понад норму тривалість робочого часу за обліковий період. Тобто надурочні години підраховують в кінці облікового періоду. Загальну кількість надурочних годин (Г_н) визначають як різницю між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з Табелем (Г_ф) і розрахунковою нормою годин за обліковий період (Н_гр):

Г_н = Г_ф - Н_гр.

Зауважимо, що у своєму листі від 02.07.2018 р. № 1139/0/101-18/28 Мінсоцполітики роз’яснило, що відмінність між календарною нормою робочого часу (докладніше про це у статті «Календарна норма робочого часу при підсумованому обліку» цього номера)та розрахунковою нормою робочого часу (див. розрахунок у статті «Працівник хворів, був у відпустці: коригуємо норму робочого часу») полягає в тому, що для визначення першої передбачають повне використання робочого часу, а другої — враховують години, не відпрацьовані працівником.Саме розрахункову норму робочого часу використовують як величину, необхідну для обчислення відпрацьованих надурочних годин або невідпрацьованих годин норми робочого часу.

Зауважте: при підсумованому обліку робочого часу не є надурочною робота понад норму робочого часу в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, якщо зберігається загальна норма робочого часу за обліковий період. Адже переробка, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів і 120 годин на рікЦе прямо зазначено в ст. 65 КЗпП. Недотримання цієї вимоги загрожує роботодавцю штрафом у розмірі 1 МЗП як за недотримання інших вимог трудового законодавства (ст. 265 КЗпП). Але навіть якщо у працівника за рік надурочних годин більше встановленого максимуму (120 годин на рік), оплаті в подвійному розмірі підлягатимуть усі години «переробки».

Пам’ятайте, що існують обмеження залучення працівників до виконання надурочних робіт..При підрахунку надурочних годин є особливості (див. лист Мінпраці від 15.06.2007 р. № 148/13/133-07). Така ситуація може виникнути, коли працівник при підсумованому обліку працював у святковий день, що не було заплановано його графіком роботи (змінності). Як ми говорили вище, якщо працівника залучали до роботи у святковий день, який згідно з його графіком змінності є вихідним, то оплата за роботу в такий день здійснюється в розмірі подвійної годинної тарифної ставки понад оклад.

При цьому під час підрахунку надурочних годин робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП), проведена понад установлену норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі (п. 11 Методрекомендацій № 138).

Аналогічно діємо в ситуації, коли працівник працював у вихідний день. У цьому випадку якщо як компенсацію він обере подвійну оплату, при підрахунку надурочних годин за обліковий період години роботи у вихідні дні, оплачені в подвійному розмірі, враховуватися не будуть.

Однак будьте уважні! Якщо робота у святкові / неробочі дні проводилася за графіком виходу на роботу (графіком змінності), то години роботи в такі дні не віднімають при підрахунку надурочних годин!

Дякую,але головне питання без відповіді.Це все нічого не варто,коли ці методичні рекомендації не є нормою закону.Там виходить суттєва різниця в підрахунках якщо виконувати п 12 абз 3 "рекомендацій"Або не враховувати.В законі є тільки календарна норма-2002г.(на 2020р.) Якщо "рекомендації не є нормою закону і за невиконання ціх методик немає відповідальності. Ні в Держпраці,ні в суд з цим не варто!Це що,прогалина в законодавстві?

. Метою цих Методичних рекомендацій є надання рекомендацій щодо ... плану, коли наведені в тексті норми не узгоджуються одна з однією або взаємно ..

Отже,роботодавець взагалі може незважати на "рекомендації..." бо хто ж собі ворг! До чого тоді численні посилання на ці норми,зокрема і у Вашій першій відповіді?