Відрахування з зарплати згідно виконавчого провадження

Утримання аліментів провадиться із суми заробітку, що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання із цього заробітку податків (п. 13 Переліку № 146).

Про те, що стягнення аліментів здійснюється із суми заробітку платника аліментів після утримання з нього обов’язкових податків, свідчить і п. 7.13 р. VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. № 512/5. В останньому зазначено, зокрема, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів повинен містити суму заробітної плати й інших доходів боржника, що лишилася після утримання податків.

Незважаючи на те що в згаданих вище нормах ідеться лише про «податки», під ними слід мати на увазі всі види обов’язкових зборів, внесків і платежів, що сплачуються до бюджету. Тому аліменти утримуються із суми, яка лишилася після вирахування ПДФО та військового збору.Таку ж точку зору висловила і ДФС у листі від 12.02.2015 р. № 339/4/99-99-19-01-01-13. Щоправда, у зазначеному листі контролери аргументували власну позицію передусім посиланням на положення Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV (далі — Закон № 606), котрий станом на сьогодні втратив чинність.

Однак, переконані, що підхід фіскалів лишається незмінним, адже ч. 1 ст. 70 чинного нині Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII тотожна ч. 1 ст. 70 Закону № 606:

«Розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».