трудові відносини членів фермерського господарства

Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), — законодавством України про працю (частина друга ст. 27 Закону № 973).

Згідно з частиною першою ст. 1 цього Закону фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Члени фермерського господарства — підприємці, але не обов’язково в розумінні фізичних осіб — підприємців, визначених Податковим кодексом, а в розумінні ініціативної, на власний ризик діяльності. Вони працюють на себе, а не на стороннього роботодавця.

Важливо
Членам фермерських господарств гарантії щодо їх зайнятості, охорони праці тощо надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.

Такі особи отримують від господарства не заробітну плату, як це трактує трудове законодавство, а певну частку заробленого господарством доходу — так звані трудові дивіденди. При цьому такий дохід не може обмежуватися встановленим мінімальним розміром заробітної плати, оскільки він не є заробітною платою як такою.

Якщо, наприклад, господарство отримало дохід у якомусь одному місяці року, то дохід може бути виплачено в цьому самому місяці. А за всі інші місяці року взагалі не буде жодного доходу.