Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, СКУ

Доброго вечора, Сергій. Термін "проживання однією сім'єю" не слід розуміти буквально, адже факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов'язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Як відзначає Верховний Суд України "при застосуванні ст. 74 СК … судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю". За ч. 2 ст. 3 СК сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. З наведеного положення випливає ознака подружніх відносин: наявність факту ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї.

Докази можуть бути різними, але найпростішим, але не завжди дієвим способом доказу є показання свідків.  Більшу доказову силу мають документи, які можуть підтвердити наявність заробітку чи іншого доходу, отримання кредиту в банку на ім’я одного або обох учасників «фактичного шлюбу», договори про позику, дарування грошей, або документи, що підтверджують витрати на спільне майно

Дякую за відповідь. Але це випадок, коли судом лише на підставі показів свідків - які показали, що подружжя проживало певний період окремо, було визнано фактично припиненими  сімейні стосунки і тому майно подружжя з цього періоду не було визнано спільним і таким, що не підлягає поділу. При цьому подружжя перебувало в зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу це майно було виключено з переліку спільного. Чи мав право суд вирішити це питання таким чином? Чи потрібно взагалі встановлювати періоди фактичного проживання чи не проживання подружжя в зареєстрованому шлюбі при допомозі свідків? 

Згідно ч.6 ст.57 суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. І показання свідків може бути доказом в таком разі. В таких справах суд може приймати до уваги ті чи інші докази за власним переконанням. Але рішення суду можна спробувати оскаржити в апеляційному порядку, якщо строк ще не вийшов.

Дякую за відповідь. Так і вийшло. Суд, за власним переконанням визнав окремим проживання подружжя на підставі показів свідків. Але, ці покази не були нічим підтверджені, не були визнані іншою стороною і заперечувались показаннями інших свідків та документальними доказами. Крім того, визначальними повинні бути відповідні рішення суду чи нотаріально завірені договори подружжя про встановлення режиму окремого проживання, чого не було. На яких підставах сторонні особи можуть втручатися в особисте життя людини, збирати та розповсюджувати інформацію? Вони що?- свічку тримали? Строк оскарження ще не вийшов.

так, такі покази свідків є досить сумнівними, тому є непогані шанси для оскарження справи, якщо бажаєте, можу допомогти в написанні апеляційної скарги на платній основі, для цього напишіть мені особисте повідомлення.