Стаття 38. Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, Про іпотеку

Доброго вечора, Галина Василівна. Правові наслідки недійсності договорів вказані в ст. 216 ЦК України:

1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до  ч. 1 ст. 216 ЦКУ, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо застосовувати дану норму до кредитних правовідносин, то у такому випадку позичальник зобов’язується  повернути кредитодавцю лише тіло кредиту, не сплачуючи при цьому відсотків. В цей же час, кредитодавець має повернути боржникові усю суму сплачених ним відсотків за кредитом.

Наслідком визнання кредитного договору недійсним є також недійсність договору застави чи іпотеки, адже, відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України, недійсність основного зобов’язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.

Отже, недійсність кредитного договору спричиняє недійсність договору застави чи договору іпотеки, які зазвичай укладаються з метою забезпечення виконання кредитного договору, і як наслідок, кредитодавець повинен повернути предмет застави позичальникові, що передавався у володіння кредитодавця.