Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється

1. Позовна давність не поширюється:

1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;

2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;

3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;

{ Пункт 3 частини першої статті 268 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3390-VI ( 3390-17 ) від 19.05.2011 }

{ Пункт 4 частини першої статті 268 виключено на підставі Закону N 4176-VI ( 4176-17 ) від 20.12.2011 }

5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);

6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв" ( 51/97-ВР ). { Частину першу статті 268 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004 }

2. Законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.