Сказати «Дуже Дякую»

За земельний кодексом, право постійного користування земельною ділянкою-це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Його мають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, та ін.. Право оренди земельної ділянки-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту їх державної реєстрації.

Право постійного користування інших суб'єктів (крім згаданих в ст. 92 земкодексу), що виникло до набрання чинності ЗКУ від 25.10.2001, на практиці-частково зберігається. Вимога щодо переоформлення такими суб'єктами права постійного користування на право власності або право оренди в п. 6 розд. X "Перехідні положення" ЗКУ, визнана рішенням конституційного суду у «Справі про постійне користування земельними ділянками» від 22.09.2005 неконституційною. Це переоформлення є занадто обтяжливим, розтягнутим у часі, ускладненим і дорогим. На погляд деяких, можливе набуття права постійного користування суб'єктами, не передбаченими ст. 92 ЗКУ.

Щоправда, за матеріалами сайтів rada.gov.ua, ця норма в земельному кодексі досі міститься: громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. При супереченні двох нормативних актів більшу силу має важливіший акт, який має більшу юридичну силу, «вищий за положенням»: це-кодекс порівняно з рішенням констсуду.

Приватне акціонерне товариство як правонаступник старого підприємства має переоформити право постійного землекористування на право власності або право оренди.