Сказати «Дуже Дякую»

Згідно ст. 152 кодексу про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів-тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян-суб'єктів підприємницької діяльності-від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щодо порушення правил реклами-в кодексі про адмінправопорушення є статті 156-3 про порушення норм реклами тютюнових виробів, 212-14-щодо порушення правил політичної реклами та 85-1-стосовно рекламування заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу, ще-норми про порушення порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції встановлення рекламоносіїв (у ст. 140 КПаП).

Кримінальний кодекс-норм щодо порушення рекламної діяльності не містить.

За нормами Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою кабінету міністрів від 30 березня 1994 р., розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку, встановленому цими органами. Забороняється розташовувати рекламні засоби на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів.

Відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою кабінету міністрів від 29.12.2003, алея-дорога в парку, саду, сквері, лісопарку, на бульварі, обсаджена, як правило, з обох боків деревами та чагарниками; пішохідна доріжка-елемент дороги, призначений для руху пішоходів, облаштований у її межах чи поза нею і позначений дорожнім знаком. Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється. Плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності-на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром.

За законом «Про рекламу» від 3 червня 1997 р., зовнішня реклама-реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях-рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Реклама-інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою. Отже, Ваш манекен до реклами не відноситься, бо реклама-має мати інформацію про товари описового характеру, а вивіски, таблиці тощо-не є рекламою, напевне, манекен-теж не є рекламою (за аналогією закону).

На думку авторів коментаря кодексу про адмінправопорушення Калюжного Р. А. й ін., об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 152 КПаП, є суспільні відносини у сфері громадського благоустрою. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб'єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Відповідно до закону «Про благоустрій населених пунктів» від 6-го вересня 2005-го року, благоустрій населених пунктів-комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. До об'єктів благоустрою населених пунктів, зокрема, належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; прибудинкові території та ін.. На об'єктах благоустрою забороняється: 1) виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами. Існують акти-Правила благоустрою конкретного населеного пункту, прийняті його органом місцевого самоврядування, можете знайти такий акт Вашого міста; про порушення таких актів-і йдеться у ст. 152 кодексу про адміністративні правопорушення. Для виставляння манекену-як об’єкта, який дозволяє легко побачити Ваш магазин-на тротуарі-Ви маєте отримати дозвіл від власника торуару-територіальної громади в особі органу місевого самоврядування. На території Вашого магазину Ви маєте право виставляти манекени без окремого дозволу. Інших статтей КпаП-не порушено, щодо статті 152-не ясно.

За ст. 288 кодексу про адмінправопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) (крім суду і виконкому сільської, сещоної чи міської ради) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі-у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд. Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати. Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.